Сучасну систему освіти можна порівняти з шорстким природним каменем з безліччю гострих граней, западин і опуклостей, який відточується річкою часу для того, щоб оптимально виконати соціальне замовлення щодо формування функціонально грамотного випускника.

      Відповідно до соціального замовлення формуються мета і задачі роботи кожної школи, кожного педагога, що відображають пропозицію освітніх послуг з розвитку здібностей дітей. Здібності є в кожній дитині. Складність вчительської праці в тому, щоб знайти шлях до кожного учня, створити умови для розвитку цих здібностей і тим самим оволодіти новітніми технологіями педагогічної професії.

      В.Ф. Шаталов одним із перших зрозумів, що сьогодні основна функція педагога не стільки бути джерелом знань, скільки організувати процес пізнання, створити таку атмосферу в класі, в якій не можливо не вивчитися, і в цьому нам допомагають педагогічні технології, які ми застосовуємо на кожному уроці – головній складовій частині навчального процесу. «Урок – це сонце, навкруги якого, як планети, обертаються всі інші форми навчальних занять». Головна продукція педагога – урок. Урок є найскладнішим психолого-педагогічним процесом, актом учительської творчості. Традиційний урок триває 40-45 хвилин, або 2700 секунд, і на кожному з цих відрізків часу можуть народжуватись як інтерес до предмети, так і смертна нудьга. Цінність і значення «урочних секунд», хвилин, годинника, років у долі дітей визначають кваліфікацію вчителя, ефективність його праці. Для вчителя  будь-який крок – важка робота, що означає 40-45 хвилин концентрації уваги і напруги. Після доброго уроку можна відчувати втомленість, але в той же час задоволення і радість. Уроки в демократичній школі вимагають гігантської підготовчої роботи, великих знань, готовності душі, моральності. У багатьох відношеннях урок – це центр, навкруги якого обертаються і до якого повертаються всі думки і дії вчителя. Структура уроку і форми його організації мають принципове значення, оскільки впливають на результати навчальної роботи школяра. Типи уроків різноманітні. Найбільш часто використовується класифікація уроків  за метою організації занять, характером змісту матеріалу, що вивчається. Навчальна діяльність учителя і учнів значною мірою зосереджена на уроці. Урок, з одного боку, виступає як чинник руху навчання  в цілому, з іншого – як форма організації навчання, зумовлювана основними вимогами до організаційної побудови уроку вчителем.

       Конструювання будь-якого уроку починається з усвідомлення і правильного визначення його кінцевої мети  (чого вчитель хоче добитися? Що допоможе йому в досягненні мети?), а також визначення способу (як учитель діятиме?). Вчитель повинен чітко визначити і сформулювати  для себе тему; визначити місце теми в навчальному курсі; спланувати навчальний матеріал і відібрати той, який служить рішенням поставлених задач; підібрати літературу. Дуже важливо підібрати навчальні завдання, метою яких є пізнавання нового матеріалу, застосовування знань у незнайомій ситуації, творчий підхід до знань; упорядкувати навчальні завдання відповідно до принципу «від простого до складного»; скласти три набори завдань: завдання, що підводять учня до відтворення матеріалу, завдання, що сприяють осмисленню матеріалу учнем, завдання, що сприяють закріпленню матеріалу учнем; продумати  «перчинку» уроку; спланувати контроль за діяльністю учнів на уроці, для чого потрібно подумати: що контролювати, як контролювати, як використати результати контролю; підготувати унаочнення  для уроку, продумати домашнє завдання.

     Як  вибрати з великої кількості технологій саме, яка потрібна на твоїх уроках? Для того, щоб організувати пізнавальну і творчу діяльність учнів на уроках, можна застосовувати технологію інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу, де використовуються сигнальні загадки, які можуть привести до складання конспекту у вигляді схем і знаків, складанню опорних схем – «шпаргалок». Робота із сигнальними загадками, сигнальними схемами сприяє розвитку мови учнів, оскільки опори, позначені в них створюють у пам’яті  ланцюг асоціацій і служать сигналом для відновлення розповіді, яка в цих опорах закодована. За допомогою сигнальних схем і загадок програмується навчальна діяльність учнів, упорядковується засвоєння і аналіз матеріалу, що вивчається, підвищується ефективність його запам’ятовування і полегшується творче застосовування, що тим самим допомагає вчителю ефективно використовувати урочний час.

       Наступна технологія, якої сьогодні вимагають реалії нашого часу, - це інтерактивна технологія кооперативного навчання і колективно-групового навчання, що представляє роботу в малих групах, побудована таким чином, що основна відповідальність за пізнавальний процес лежить на самих учнях. На уроках можна застосовувати наступні методи кооперативного навчання: «Творча лабораторія», «Карусель», «Акваріум», дискусія, круг ідей, «Мозковий штурм», «Пошук інформації», «Мікрофон», «Дерево рішень», «Мозаїка». Інтерактивні технології ефективно впливають на формування цінностей, умінь і навиків, створення атмосфери співпраці, взаємодії, дають можливість педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.    

     У книзі Л. Д. Назарової «Приготовтесь не скучать» є вправи, які створюють дружню атмосферу в класі.

     Вправа перша (сприяє об’єднанню групи): всі в класі (у тому числі і вчитель) стають в один великий круг на відстані 20-30 см один від одного; ліва рука направлена у бік сусіда зліва і повернена долонею в гору; права рука відповідно – управо долонею вниз; долоні сусідів повинні «зависати» одна над іншою на відстані 3-5 см. Усі закривають очі і руками «слухають» своїх сусідів: від когось іде тепло, від когось віє холодом, у деяких починається приємне поколювання в долонях.

      Вправа друга (сприяє встановленню довіри): клас розбивається по парах (спочатку за симпатіями, потім, можливо, за антипатіями), в яких одна людина виконує роль сліпого, а інша – поводиря. Гра проходить у тиші. Неодмінною умовою є те, що «сліпий» не повинен ні об що ударитися, таким чином, між  «поводирем» і «сліпим» встановлюється система тактильних сигналів, що допомагають безпечно огинати перешкоди. Потім діти міняються ролями. Гра, як правило, викликає захоплення і  породжує у дітей масу емоцій і відкриттів.  Виграють обидві сторони: діти -  в повному захвати від того, що  в багатьох (сумісних) вийшло; вчитель від того, що мав нагоду побачити і розподіл симпатій, і спонтанну сумісність і несумісність, що в подальшій роботі допоможе успішніше формувати групи для роботи на уроках.

       Проблема розвитку мислення в процесі навчання займає в даний час центральне місце. Доведено, що розвиток творчого мислення можливий тільки за допомогою проблемного навчання. С. Л. Рубинштейн писав: «Мислення завжди починається з проблеми або питання, здивування або подиву, з суперечності. Цією проблемною ситуацією визначається залучення особи до розумового процесу». Тому обов’язково на практиці застосовують технологію проблемного навчання. Проблемне навчання не залишає учнів байдужими, активізує розуму й пізнавальну діяльність, підвищує інтерес до знань взагалі.

     На уроці проблема може бути виражена у формі проблемного питання, проблемного завдання, проблемної задачі. Всі методи і прийоми проблемного навчання забезпечують максимальний розвиток активного самостійного творчого мислення. Слід відзначити, що ефективність проблемного навчання визначається його системністю.

     Вирішення проблеми розвитку в учнів самостійності, творчого ставлення до справи, звички до навчання протягом усього життя покладається на метод проектів, тобто впровадження навчальних проектів у навчальний процес. Метод проектів складає основу технології проектного навчання, зміст якого полягає в самостійному освоєнні учнями навчального матеріалу і створенні конкретного продукту, що дозволяє учням пережити ситуацію успіху, самореалізації.

     Особливо важливо, щоб вивчення предмета спиралося на ігрові технологіїнавчання. Ігрові методи сприяють залученню учнів до творчої діяльності і спілкування, припускають особовий підхід в ігровій ситуації, стимулюють пізнавальну активність учнів. У процесі гри учні самі прагнуть подолання труднощів, ставлять задачі і вирішують їх. Саме в грі будуються невимушені відносини між учнем і вчителем, коли вчитель орієнтований не тільки на шкільний предмет і на функції учня, але і на особистість дитини в цілому. Рольові ігри сприяють організації групової форми роботи учнів, у дітей формуються і закріплюються уміння працювати з картою, текстом підручника, дидактичним матеріалом.

     Найважливішою складовою частиною інформаційної культури  сучасної людини є комунікативна культура з використанням сучасних інформаційних технологій,  що сприяють кращій адаптації учнів до самостійного життя після школи, що важливо в даний час. Використання на уроках комп’ютерних технологій впливає на розвиток інтересу учнів до предмета, що вивчається, а також дозволяє розв’язати проблему уваги учнів протягом усього уроку. Наочність, можливість змінювати темп  і форми вивчення матеріалу, його образно-художній супровід – усе це робить комп’ютер незамінним помічником учителя.

      У даний час одна із сучасних проблем у системі освіти, яка вимагає розв’язання, пов’язана зі здоров’ям школярів. Фахівці відзначають, що шкільні патології виявляються в розвитку опорно-рухової, нервової, серцево-судинної систем, хвороб органів дихання і зору. Тому діяльність учителя орієнтована на впровадження здоров’язберігаючих  технологій.  Здоров’язберігаючі технології на уроках – задача особливої важливості, оскільки урок – важка робота для учня, що означає 45 хвилин концентрації уваги й напруги. Треба створювати умови  для здорового розвитку дітей, а саме:

1) дотримуватись фізіологічних основ навчально-виховного режиму (враховується час працездатності, стомлюваності, учбового навантаження, проведення фізкультурних хвилинок і динамічних пауз, при плануванні уроків враховувати зміну видів діяльності);

2) дотримуватись санітарно-гігієнічних умов і технологій навчання (повітряного і світлового режимів).

      В учнів розвинута інтуїтивна здатність уловлювати емоційний настрій учителя, тому з перших хвилин уроку, з привітання потрібно створити позитивний морально-психологічний клімат для кожного учня. Обов’язковою умовою проведення всіх уроків є заходи щодо профілактики стомлення, порушення постави, зору. Це так звані фізкультурні хвилинки, динамічні паузи. Гімнастика для очей служить не тільки для профілактики порушень зору, але і корисна  при неврозах, гіпертонії, підвищеному внутрішньочерепному тиску. Існують наступні вправи для очей:

    1. вертикальний рух очей вгору – вниз;

    2. горизонтальне обертання вправо – вліво;

    3. обертання очима за годинниковою стрілкою і проти;

    4. закрити очі й уявити якомога виразніше по черзі кольори веселки.

На початку навчального дня, ваш урок перший, можна провести точковий масаж обличчя і голови, щоб остаточно «розбудити» дітей і задати відповідний робочий настрій на цілий день. При масажі активізується кровообіг  у кінчиках пальчиків, що запобігає застою крові не тільки в руках, але й у всьому тілі, оскільки кінчики пальців безпосередньо пов’язані з мозком.  Масаж проводиться в наступній послідовності:

1.     крапка на лобі між бровами («третє око»);

2.     парні крапки по краях  крил носа (допомагає відновити нюх);

3.     крапка по середині верхнього краю підборіддя;

4.     парні крапки в скроневих ямках;

5.     три крапки на потилиці в поглибленнях;

6.     парні крапки в області козелка вуха.

Потрібно пам’ятати, що будь-яка вправа може принести користь. Тому потрібно виконувати їх дуже старанно, обов’язково в хорошому настрої.

    Динамічні паузи містять ігрові методи і прийоми з використанням рухів, що сприяють руховій активності дитини. Ролеві ігри на уроках направлені головним чином на підвищення емоційності, саме вони тренують мімічні м’язи  обличчя. Елементи театралізування на уроках є прекрасним засобом зняття психоемоційної напруги. Якщо заняття проводяться в комп’ютерному кабінеті, то динамічні паузи направленні на зняття стомлюваності з плечового пояса і зору. Використовування  комп’ютера для тестування дає можливість відпочити від кулькової ручки і розім’яти пальці рук.

     Проведення уроків у формі вікторин, змагань, подорожей по своїй суті  є здоровя’зберігаючими. Для того, щоб діти розслабилися після напруженого уроку, закінчіть його такими словами: «Діти, закрийте, будь ласка, очі і прислухайтесь до моїх слів. Я абсолютно спокійний, права (ліва) рука розслаблена, вона наливається теплом, тяжчає. Серце б’ється рівно і спокійно. Дихання рівне, спокійне, дихається легко, сонячне сплетіння випромінює тепло. Лоб холодний».

      Всі ці методи і прийоми здоров’язберігаючих технологій допомагають кожному учню розвивати свої здібності, зберігати й укріплювати здоров’я дитини.