Сьогодні в центрі уваги учень, його особистість, неповторний внутрішній світ. Тому основне завдання сучасного вчителя - вибрати форми і методи організації навчальної діяльності учнів, які відповідають поставленої мети - розвитку особистості учня. 
Найдавнішим засобом виховання і навчання дітей є гра. Цей вид навчальної діяльності має в собі великий набір методів засвоєння, активізації і генерації знань, методів аналізу, а також уміння спілкуватись і генерувати свої ідеї, активізуватися.

Ігри доповнюють традиційні форми навчання, сприяють активізації процесу навчання та успішного впровадження в практику педагогіки співробітництва.

Життя – це гра, а ми всі в ній актори. Саме Життя з усіма його радощами, хвилюваннями, тривогами, перемогами, так чому цей природний вид діяльності не використовувати на уроках теоретичного та виробничого навчання.

       Використання гри у навчанні є дійсно актуальною проблемою, яка обґрунтовано висвітлена в працях багатьох педагогів, психологів і методистів. У роботах К. Д. Ушинського, А. С. Макаренка гра розглядається як могутній засіб мотивації навчання, як могутній засіб виховання волі, колективізму, формування практичних навичок. Л. С. Виготський розумів гру як сприятливе середовище для зародження пізнавальних сил учня і як підґрунтя для перетворення ігрових дій в розумові, назвав її дев’ятим валом навчання і виховання. О. М. Горький вважав бажання дітей грати «біологічно законним» і стверджував, що гра – основний шлях пізнання світу. В. О. Сухомлинський писав, що без гри не має й не може бути повноцінного розумового розвитку.

На думку цих авторів гра – це унікально діяльність, яка не лише здійснює великий вплив на психічний розвиток учня, перетворює навчання в радісний процес, і непомітно для учнів сприяє засвоєнню ними програмного матеріалу, формує уміння і навички. Гра поруч з працею та навчанням здавна привертала увагу вчених, філософів, культурологів, психологів, педагогів. Психологічні механізми ігрової діяльності спираються на фундаментальні потреби особистості у самоствердженні, самовизначенні, самореалізації [1, 139-140]. Вивченням гри саме як психологічного  феномена займались Д. Узнадзе, Л. С. Вигодський, Д. Б. Ельконін, О. М. Леонтьєв, Г. Спенсер, З. Фрейд, У. А. Сікорський, Е. Берн та багато інших.

 Результативність дидактичних ігор залежить від методики їх застосування. Позитивних результатів можна досягти за умови спрямованості кожної гри на розв’язання програмних завдань. 

Основною метою використання ігрового методу є створення мотивації досягнення успіху в навчанні. Умовою успіху в розвитку мислення є висока пізнавальна активність учнів. Як же добитися цього? Як організувати навчання, урок на якому учні вчаться не з примусу, а за бажанням і внутрішніми потребами, як же знайти такий засіб, що дозволить учневі відчути радість пізнання!

Відповідь однозначна – гра як важливий засіб пізнання світу повинна найактивніше використовуватись в навчальному процесі. Гра ні в якому разі не терпить примусу і є процесом суто добровільним і перевага ігрових прийомів з іншими формами навчання полягає в тому, що вона досягає своєї мети непомітно для учня, тобто мотивує до навчання непомітно, не потребує ні яких способів насилля над особистістю.

Гравці (навіть пасивні учні) зацікавлені ігровим результатом, тільки викладач чітко уявляє для чого це потрібно, чітко визначає методику, принципи впровадження ігрової діяльності в навчальний процес . В дидактичній грі навчальні завдання виступають опосередковано, що й забезпечує їх ефективність. Відомий педагог К. Д. Ушинський писав, що в грі формуються «Всі сторони душі людської, її розум, її серце і її воля»

 Ігрові ситуації у своїй роботі використовую на уроках різних типів. Так, на уроках повторення і узагальнення знань, закріплення умінь, використовую методичний прийом «Рекламне бюро». Клас, за бажанням учнів, ділиться на «всесвітньо відомі» рекламні кампанії, назви їм придумують самі учні. Попередньо, за кілька уроків, всім компаніям дається однакове завдання: створити рекламний проспект для материка (7кл), природного явища (6кл), держави (7кл, 10кл) і представити його на «суд світової громадськості» класу. 
Сучасний урок економіки не мислимий без інтенсивності і потребує від учнів концентрації уваги, напруження сил. Застосування ігор дає змогу зберегти ентузіазм,  прагнення до успіху.

Щоб забезпечити високу працездатність до останніх хвилин уроку, треба дати мотиваційний старт. Тому на початковому етапі уроку пізнавальна гра має велике значення в розвитку активності учня. Урок повинен бути насичений такими вправами і іграми , які б дали змогу чередувати  види діяльності учнів. Гру застосовую як  під час вивчення нової теми, так і під час закріплення й перевірки знань.

Під час оголошення теми уроку використовую гру «Зашифрована тема» (власне відкриття), створена на об’єднані кросвордного диктанту та гри «Угадай букву». Проводжу кросвордний термінологічний диктант, а учень відкриває відповідний номер де є перша буква терміна, або поняття, таким способом визначається тема уроку. Тут і зацікавленість і активізація і повторення термінології, засвоєної раніше, тобто актуалізація знань учнів.

Дидактичні ігри

Умови: учитель пропонує твердження, а учні згоджуються чи заперечують їх, обґрунтовуючи свою відповідь. Умови: учні об’єднуються у групи(3-4 особи) або пари. Дітям пропонується квітка з п’ятьма пелюстками, закритими картками, на яких уміщено завдання для кожної з груп (пар).

Завдання – протягом _?__хв. виконати завдання й побачити квітку в її первісній красі.

Ці запитання стосуються  матеріалу уроку, отже, перевіримо, як ми працювали сьогодні.

Ви відповідатиме на запитання, а я витиратиму опрацьовані запитання з дошки.

Сьогоднішню роботу можна вважати успішною, якщо дошка стане чистою.

6. Слово за словом (рядок намиста)

Приклади нетрадиційних прийомів

Інтелектуальна розминка; ігри «Вірю – не вірю», «Так – ні», «Диктант для шпигуна», «Знайди помилку», «Світлофор», «Лото» та ін.; щадне опитування, тихе опитування, діалогічна пара,    «Мозковий штурм», «Асоціативні схеми», «Дивуй», «Фантастична добавка», «Відстрочена загадка», кросворди, читаємо (використання літер), асоціації на дошці (поняття, квітка і т.д.), «Показуха», «Картинна галерея», «Мозкова атака»,    

Кросворди, модель майбутніх знань, асоціативні схеми, кмітливе читання,   

  «Моделі, що ожили», «Пізнайко».  «Фантастичні тварини», ораторські змагання «Логіка й фантазія»,   «На шаховому полі», «Доміно», «Аукціон»,   есе, «Інтелектуальне лото», «Репортери», «Морський бій», «Поле чудес».

Творче завдання, «Знайди завдання», «Безпрограшна лотерея», «Ярмарок-продаж», «Вибери сам», одне завдання на двох, «Заздалегідь».

Урок-гра "Чи знаєш ти підручник?..". Для проведення уроку не­обхідно мати планшет, на якому нанесене ігрове поле з 24 клітинок (5x4 см). У кожній такій клітинці розміщено малюнок із підручника. Із нього вчитель вибирає фрази, текст, формули, правила, які пояснюють ма­люнок і їх записують на окремих картках (розміри цих картонних кар­ток збігаються з клітинками ігрового поля). Планшет з ігровим полем можна закріпити вертикально, а картки прикріплюють до нього за до­помогою керамічних магнітів. Картонні картки до планшета можна прикріпити й іншим способом. Гра проводиться так. Одна половина картонних карток доручається одній команді, інша половина — другій. Гра полягає в тому, щоб якомога швидше правильно розкласти на ігро­вому полі картки, тобто знайти малюнок і коментарі на картці, які за змістом відповідають одне одному/

Урок-гра "Телеміст". Для цієї гри виготовляють два комплекти же­тонів. Перший визначає ті країни, які зустрічаються на телемості. Інший призначений для уточнення представників, які прибули на зустріч. Так, на жетонах англійської серії можуть бути надписи: "Ведучий", "Кемб­ридж", "Оксфорд", "Лондон", "Глазго", а на жетонах української: "Ве­дучий", "Київ", "Львів", "Харків", "Дніпропетровськ", "Одеса".

Після звичайного представлення учасників гри групи тягнуть же­тони, спочатку з першого комплекту, а потім із другого. У кожній групі є референт, який допомагає формулювати відповідь, а також ведучий і члени команди (групи). Ведучий першої команди називає учня, який має поставити запитання другій команді. Він також оцінює запитання і на дошці ставить бал за запитання. Ведучий другої команди називає учня, який має відповідати на це запитання. Він оцінює відповідь і ста­вить бал на дошці. У випадку ускладнень референти допомагають своїм ведучим.

Урок – гра «Аукціон знань» таку гру можна провести для закріплення і контролю вивченого матеріалу. Можна провести в такій формі  тематичну атестацію або під час предметного тижня. Під час підготовки до цієї гри вчитель підбирає різнорівневі питання з вивченої теми. Кожне питання має  свою вартість. Чим складніше питання, тим  вища його ціна. За правильну відповідь учні отримують бали.

Література

1. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям// Вибр. Твори у С.Г –К,1977р. т3

2. Педагогічні технології: теорія та практика.

3. Навч.-метод. посіб./ За ред. М. В. Гриновської Посіб. Держ. Ун-т ім. В. Г. Короленка – Полтава: АСМІ 2006, – 230 с.

4. Ушинський К. Д. Собрание сочинений  Г,5 – М

5. Селевхо Г. К. Современное образовательные технологи М., Нар. Образование, 1998. -256с.

6. Амонашвілі Ш. А. Добридень діти